/ English / Ελληνικά / Românesc / Magyarul / Česky / Slovensky / yкраїнський / Русский / Español / Português / Français / Italiano / Dutch / Viimeistele / Deutsch /
В інтернеті було опубліковано заяву на підтримку Solidarity Collectives та ABC-Belarus: підписану низкою груп та окремих осіб. https://www.solidaritycollectives.org/en/on-silencing-voices-from-eastern-europe-at-anarchist-events-in-eu/
Ми публікуємо нашу відповідь, яка, однак, не є діалогом з цими відкритими й прихованими прихильниками мілітаризму. Ми просто хочемо публічно поділитися нашим аналізом і зміцнити зв’язок між людьми з антимілітаристською та революційно-дефетистською перспективою.
(Примітка: інші мовні версії буде опубліковано нижче цієї заяви!)
Заява, на яку ми відповідаємо, написана прихильниками війни, які відтворюють для цього бінарний наратив: емпатійні й солідарні східноєвропейські анархісти проти зарозумілих і не солідарних анархістів із Західної Європи. Цей наратив є хибним і маніпулятивним. Ті, хто його поширює, відмовляються визнавати, що критика провоєнних проєктів, таких як Solidarity Collectives та ABC-Belarus, існує також і в анархістському середовищі Східної Європи. Підписанти заяви ігнорують цю антимілітаристську тенденцію у своєму наративі або ж брешуть, стверджуючи, що це путіністи чи проросійські пропагандисти. Вони постійно заявляють, що «східноєвропейський голос» ігнорується в Західній Європі, водночас самі ігноруючи антимілітаристські та антивоєнні голоси зі східноєвропейських регіонів. Слід додати, що ці проігноровані голоси походять також від відносно великої кількості людей безпосередньо із зони війни. Йдеться не лише про анархістські колективи, а й про інших представників робітничого класу, які відмовляються підтримувати воєнні зусилля «своїх» та сусідніх держав. Подивімося, скільки людей дезертирували з російської та української армій і скільки людей у обох країнах уникають мобілізації(1). Сотні тисяч людей ігноруються цією «радикальною лівицею», яка заявляє, що представляє голоси Східної Європи та бореться із зарозумілістю Заходу. Їхній бінарний наратив є лицемірним. Протиріччя полягає не між анархістами Заходу і Сходу. Є лише протиріччя між революційними та контрреволюційними тенденціями, які існують у всіх регіонах.
Цитуємо їхню заяву: «Вони пишуть різного роду “заяви”, засуджуючи роботу з підтримки українського опору російському вторгненню».
Ми відповідаємо: Ми не засуджуємо опір російському вторгненню. Ми навіть не виступаємо проти збройної боротьби, доти, доки вона не відтворює мілітаристську логіку і спрямована проти держав та їхніх армій. Однак ми відкидаємо стратегію конвенційної війни та мілітаристські форми боротьби. З анархістської перспективи опір агресивній політиці однієї держави (наприклад, Росії) не повинен перетворюватися на практичну службу в обороні іншої держави (наприклад, України). Ми підтримуємо автономний опір путінізму та російському імперіалізму, але також режиму Зеленського та імперіалізму ЄС/НАТО. Це — анархістський опір війні.
Цитуємо їхню заяву: «Ми віримо в необхідність діалогу щодо суперечливих питань».
Ми відповідаємо: Вони давно зарекомендували себе як «експерти з монологу», але раптом удають, ніби зацікавлені в діалозі. Це зовсім не переконливо. Люди, які свідомо уникають особистого діалогу, обмовляють анархістів(2), займаються небезпечним доксингом(3), є словесно та фізично агресивними(4), співпрацюють у цих проєктах. Деякі підписанти також тиснуть на інші групи, щоб не допустити антимілітаристів до анархістських заходів(5), або безпосередньо беруть участь у саботажі антимілітаристської діяльності(6). Ми вважаємо, що заклик до діалогу в цьому контексті є маніпулятивним політичним розрахунком. Вони хочуть отримати простори, де їм надаватимуть гроші та ресурси для солдатів. Ми переконані, що вони не хочуть слухати критику з боку опонентів і обговорювати суперечливі питання. Анархісти вже неодноразово висловлювали критичний аналіз їхніх мілітаристських і провоєнних тенденцій у минулому. Жодної саморефлексії чи визнання помилок не було. То навіщо наполягати на діалозі з ними? Це не може бути конструктивним процесом.
Цитуємо їхню заяву: «Ми не вважаємо діяльність “Solidarity Collectives” та “ABC-Belarus” у будь-який спосіб провоєнною чи такою, що підтримує державний мілітаризм».
Ми відповідаємо: Обидві ці групи надають пропагандистську, фінансову та матеріальну підтримку солдатам української армії, яка веде війну з Росією. Чому підписанти цієї заяви відмовляються визнавати, що українська армія та її солдати є втіленням державного мілітаризму? Не існує структури більш мілітаристської, ніж державна армія. Чому ці люди відмовляються визнавати, що, підтримуючи солдатів державної армії, залученої до війни, вони захищають провоєнну позицію? Це нещирість, політична маніпуляція чи нерозуміння базового контексту? Вони стверджують, що виступають проти мілітаризму, але коли солдати дезертирують з української армії або коли чоловіків в Україні примусово мобілізують, вони не виявляють практичної солідарності з цими людьми. Вони виступають проти мілітаризму Росії, але мілітаризм України/НАТО/ЄС є їхнім головним союзником. Ми відмовляємося співпрацювати з ними, оскільки вони виступають за співпрацю із західним імперіалізмом у його війні проти російського імперіалізму. Водночас ми не співпрацюємо і з тими, хто співпрацює з російським імперіалізмом, адже це не є конструктивною стратегією, яку робітничий клас міг би ефективно використати проти американського та європейського імперіалізму. Ми відкидаємо будь-який однобічний антиімперіалізм. Ми боремося проти всіх імперіалістичних держав і блоків.
Список імен і назв під цією декларацією дуже довгий, але це не означає, що він є значущим. Соціально-революційні групи не оцінюють якість практики за кількісними показниками. Кількість підписів під маніпулятивною та оманливою заявою не робить її цінним документом. Навіть найбільша сукупність соціально реакційних і провоєнних груп ніколи не здатна породити революційну анархістську практику. Серед підписантів згаданої заяви є чимало брехунів, маніпуляторів, агресорів, колаборантів з ультраправими(7), а також небезпечних доксерів і націоналістів(8). Такі групи, як Solidarity Collectives та ABC-Belarus, самі себе дискредитують, публічно заявляючи, що підтримують контакти з цими суперечливими особами. Якщо вони висловлюють занепокоєння тим, що анархісти не хочуть із ними співпрацювати, це насправді позитивний знак. Поки ліві прихильники мілітаризму втрачають підтримку, революційна анархістська тенденція набирає необхідної енергії.
– Деякі анархісти з Центральної Європи, Східної Європи та Балкан
ПРИМІТКИ:
(1)
Близько 250 000 призовників покинули Росію, щоб уникнути примусової участі у війні,
а понад 300 000 втекли з України. Більше того, лише у 2024 році
російське військове міністерство зафіксувало 50 500 випадків дезертирства та
несанкціонованого залишення підрозділу в армії, що веде війну.
https://antimilitarismus.noblogs.org/post/2025/11/22/interview-with-anarcho-syndicalists-from-russia-on-mobilization-and-repression/
Пропрезидентська депутатка Маріана Безугла 11 жовтня заявила, що кількість військовослужбовців, які втекли з української армії, дорівнює загальній кількості військовослужбовців, які були до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Кілька днів по тому з’явилася статистика злочинності, яка показала, що цього року втекло вдвічі більше військовослужбовців, ніж за перші два з половиною роки війни. Загалом Загалом під час війни було порушено майже 290 000 кримінальних справ за дезертирство та відмову від виконання військового обов’язку. З січня 2022 року по вересень 2024 року було порушено майже 90 000 справ. Це означає, що лише за останній рік було порушено ще 200 000 справ. Важливо підкреслити, що ми говоримо не про кількість осіб, які втекли, а лише про кількість зареєстрованих кримінальних справ.
https://libcom.org/article/ukraine-sporadic-resistance-war-first-hotbeds-collective-struggle
(2)
– Ми спростовуємо поширювані неправдиві відомості про AMI
https://antimilitarismus.noblogs.org/post/2024/05/22/we-refute-the-lies-being-spread-about-ami/
– [Konvulsismo] Від Вінниці до Берліна
https://www.autistici.org/tridnivalka/konvulsismo-from-vinnytsia-to-berlin/
– Клевета Дубовика проти КРАС: ще більше брехні, ніж здавалося
https://aitrus.info/node/6243
– Відповідь від так званих «анархо-путіністів», від деяких учасників антивоєнного конгресу в Празі, травень 2024 року
https://libcom.org/article/response-so-called-anarcho-putinists-some-participants-prague-anti-war-congress-may-2024
(3)
– «Анархісти», які забувають про принципи. Заява KRAS-IWA
https://iwa-ait.org/content/again-about-anarchists-who-forget-principles
– За безпечний простір без донощиків та їхніх спільників
https://antimilitarismus.noblogs.org/post/2024/11/05/za-bezpecny-prostor-bez-praskacu-a-jejich-komplicu/
(4)
– Напад на анархістського бойовика
https://pocketedition.noblogs.org/post/2025/06/07/atack-against-an-anarchist-militant/
– Я не дам себе залякати
https://lukasborl.noblogs.org/i-will-not-be-intimidated/
(5)
– Чому не буде стенду AMI на анархістській книжковій ярмарці в Брно
https://antimilitarismus.noblogs.org/post/2023/10/18/proc-nebude-stanek-ami-na-anarchistickem-bookfairu-v-brne/
(6)
– Акція «Make Tattoo Not War» скасована // Akce Make Tattoo Not War je zrušena
https://actionweek.noblogs.org/post/2024/05/10/akce-make-tattoo-not-war-je-zrusena-make-tattoo-not-war-is-canceled/
– Ліва частина капіталу саботує анархістський рух: давайте боротися назад!
https://www.autistici.org/tridnivalka/ami-the-left-of-capital-is-sabotaging-the-anarchist-movement-lets-fight-back/
(7)
– Співпраця провійськових анархістів з ультраправими. Маски зняті, або провал міфу про «антиавторитарний опір»
https://libcom.org/article/collaboration-pro-war-anarchists-far-right-masks-are-or-fail-anti-authoritarian-resistance
– Чи є національна диктатура метою непохитних анархістів?
https://antimilitarismus.noblogs.org/post/2025/04/30/is-national-dictatorship-the-goal-of-unbreakable-anarchists/
– Міфи та правда про ворогів наших ворогів
https://lukasborl.noblogs.org/myths-and-the-truth-about-the-enemies-of-our-enemies/
(8)
Ось кілька кадрів з початку демонстрації в Брюсселі, яку спільно організував один з офіційних підписантів цього заклику, Анархістський колектив Антверпена (Бельгія)
https://www.youtube.com/watch?v=yeYzkjv1CFY
На англійській мові гасла, під якими йшли учасники маршу, звучали так: «Слава нації! Смерть її ворогам!» та «Україна понад усе!» (запозичене з «Deutschland uber alles!»). Тож так, мабуть, залишається повним загадкою, чому ці групи мають такі великі труднощі з поширенням своїх ідей на анархістських заходах…