4 ноября в Итальянском государстве официально отмечается “День национального единства и вооруженных сил”. В этот день антимилитаристы и анархисты традиционно проводят антивоенные выступления самого различного характера. В этот раз, наряду с акциями у различных военных и государственных объектов, были организованы мероприятия в поддержку уклонистов и дезертиров из России, Украины и других стран, охваченных военными конфликтами. В частности, в Турине, Милане и т.д. прошли митинги у дипломатических представительств Украины – государства, которое принудительно мобилизует своих граждан и не позволяет мужчинам покидать страну.
В Турине под лозунгом “С российскими и украинскими дезертирами, против всех государств!” митингующие вели агитацию, распространяли листовки и брошюры. Они требуют убежища для всех дезертиров – со всех сторон.
В тексте, опубликованном по этому поводу, говорится:
“За два с половиной года после начала войны в Украине погибли сотни тысяч людей, а шесть миллионов четыреста тысяч украинцев были вынуждены покинуть свои дома.
И в России, и на Украине дезертировали десятки тысяч человек. В России сопротивление войне стоило многим людям тюремного заключения и пыток. Тем не менее, оно не показывает никаких признаков ослабления. В Украине профессиональные вербовщики совершают рейды в общественном транспорте, на рынках и в торговых центрах в поисках мужчин подходящего возраста, чтобы схватить и насильно утащить на фронт. Но у них нелегкая жизнь: многие люди вмешиваются, чтобы предотвратить принудительный призыв.
Война, развязанная после жестокого нападения Хамаса на гражданское население Израиля, сопровождавшегося убийствами, изнасилованиями и похищениями людей, превратила большую часть домов, больниц и инфраструктуры Газы в груду развалин. Население Газы попало в смертельную ловушку, из которой нет возможности выбраться. Число смертей, более сорока тысяч, растет с каждым днем среди населения, выпотрошенного бомбами, лишенного воды, еды и крова.
Даже в Израиле есть те, кто отказывается вступать в армию, те, кто не принимает оккупацию (палестинских территорий, – перевод.) и апартеид и выступает против них, жестоко расплачиваясь за это. Документ молодых жителей Газы сообщает нам, что даже в этих условиях там есть те, кто отвергает национализм и религиозную войну, к которой стремятся правительства обеих сторон.
4 ноября, в годовщину “победы” в Первой мировой войне, в Италии славят вооружённые силы, празднуют огромную резню ради передвижки границ. Во время Первой мировой войны на всех фронтах тысячи людей дезертировали и расстреляли свою жизнь. В память о дезертирах и бездомных того времени, в знак солидарности с теми, кто сегодня покидает войны, кровопролитные на планете, мы вышли на улицы (…)
Мы дезертируем!“
https://www.facebook.com/share/p/rb7Z6jfphy2RhkgD/
В Милане анархисты и антимилитаристы провели акцию у генерального консульства Украины с транспарантами на итальянском и украинском языках:
В сообщении об акции в Милане на украинском языке говорилось:
“Про 4 листопада перед консульством України в Мілані
По мірі ескалації спіралі насильства, від Гази до Лівану, від Курська до Запоріжжя, менш ніж за дюйм від ядерного привиду, бездоріжжя, осіннє болото, що вторгається в окопи уздовж лінії фронту НАТО-Росія, де сотні тисяч чоловіків відмовляються воювати або тікають і тікають “в ліси”, щоб уникнути загальної мобілізації на війну, що існує тільки для експлуатованих, і чия промислова база також знаходиться тут, в Італії, на українському “пороховому заводі”.
Військові принципи, засновані на дусі самопожертви, в яких смерть стає бажаною, тепер знаходять легітимацію в гегемоністській інформаційній граматиці, в умовах масового народного неприйняття війни, яке замовчується. Згадуючи мільйони дезертирів, заколотників, бунтівників, непокірних, які на всіх фронтах Першої світової війни відмовлялися підкорятися, вбивати й умирати за свою батьківщину; згадуючи всіх тих від Горіції до гори Ромбон, хто знайшов підтримку й захист у втечі народних мас або ж об’єднався в озброєні групи, щоб не стати гарматним м’ясом; згадуючи невідомих, похованих під Вівтарем Вітчизни, на знак солідарності з державними зрадниками група людей вирішила зібратися перед українським консульством у Мілані 4 листопада, в день, коли Італійська Республіка відзначає державним святом Збройні сили та масове вбивство 600 000 людей.
У той час, коли ідеологічний наступ демократії та пацифізму виправдовує військову інтервенцію, реабілітуючи граматику справедливої війни, не називаючи її війною, сміливість повстання, що дедалі частіше реєструється проти української та російської держав та навіть відбувається проти екзистенціальної й постійної мобілізації сіоністської держави – має бути підтримана та захищена. Не тільки з більш ніж вагомих етичних причин, а й тому, що це може матеріально призвести до розвалу фронтів і тим самим зупинити перегони до тотальної бійні.
Усвідомлюючи, що загальна мобілізація сьогодні дедалі більше й більше проходить через біометричні цифрові ідентичності, які функціонують для того, щоб слідкувати за нами, призивати нас або знищувати, прикладом чого є системи реєстрації та пропусків, впроваджені під час пандемії COVID, ми висловили наш інтернаціоналістський опір перед українським консульством у Мілані, яке не відновлює документи тим, хто не зареєструвався в електронній базі даних для призову “Oberih”, система, подібна до тієї, що впроваджена в Росії, “Gosuslugi”.
Попри те, що поліція та армія масово блокували весь периметр консульства, виступи біля мікрофона та роздача листівок викликали інтерес у тих, хто знаходився там для оформлення документів. Люди, обурені тим, що їхніх близьких викрадено державою, щоб відправити на фронт, висловлювалися: висловлювалися: «Бідних приносять у жертву».
Якщо війна починається тут і саме тут ми можемо її заглушити, то акція 4 листопада стала важливим кроком у виявленні ще одного її матеріального джерела“.
—